УТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ У ІТАЛІЇ ТА НІМЕЧЧИНІ

УТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ У ІТАЛІЇ ТА НІМЕЧЧИНІ

Мета: Ознайомити учнів з економічним та політичним становищем, у якому

            перебували Італія та Німеччина в 50-х – 60-х роках ХІХ ст.

            Визначити причини боротьби за об’єднання, наслідки цієї боротьби.

            Проаналізувати шлях об’єднання італійських та німецьких земель

            у національні держави. Розвивати аналітичне мислення учнів та

            вміння визначати причини та наслідки історичних подій. Виховати

            цікавість до історії Італії та Німеччини.

Хід уроку.

І.  Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Революція в Німеччині.

   а) Початок революції.

   б) Поразка революції.

2. Особливості революції в Італії.

   а) Проголошення республіки.

   б) Причини поразки революції.

3. Австрійська революція.

   а) Здобутки австрійських революціонерів.

   б) Поразка революції в Угорщині.

Порівняти європейські революції заповнивши таблицю.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІV. Виклад нового матеріалу.

       План викладу:

1.     Становище народів Європи в 50-х рр. ХІХ ст.

2.     Об’єднання Італії.

        а) Два шляхи об’єднання Італії.

        б) Франко-італо-австрійська війна 1859 року.

        в) Походи Дж. Гарібальді та утворення Італійського королівства.

     3. Об’єднання Німеччини.

        а) Боротьба Австрії і Прусії за лідерство в Німеччині. О. фон Бісмарк.

        б) Утворення Північнонімецького союзу.

        в) Утворення Німецької імперії.

     1. Парма, Тоскана, Модена – під владою Австрії. Завоювання Наполеона поставили під сумнів основний державотворчий принцип абсолютизму: всі, хто живе на теренах, є не націями, а підданими певного государя. Сильнішим ставало відчуття єдності зі певним народом, нацією, людьми, які розмовляють однією мовою, належать до однієї культури, віри. Це відчуття сильнішало, коли в німецькі держави вривалися війська Наполеона.

     2. а) Прочитати п.3 на стор. 100 – які були шляхи об’єднання Італії? Конституційний лад лише у П’ємонті (король Віктор Еммануїл ІІ з савойської династії мав за символіку теперішній прапор). 50-ті рр.. ХІХ ст.. – піднесення та капіталізація економіки, побудова залізниць. Камілло Кавур – глава поміркованих лібералів (з 1850 р. – прем’єр П’ємонту), за об’єднання під проводом сардинського короля. Джузеппе Мадзіні – республіканець, один з лідерів революційної “Молодої Італії” (пропагувала революційний терор). У 1857 році К. Кавур створив у П’ємонті “Італійське національне товариство” (за об’єднання Італії на чолі з Савойською династією), віце-голова – Гарібальді.

     б) На яких умовах Франція допомагала Італії в боротьбі з Австрією? – п.4 на стор. 100. Навесні 1859 року війська П’ємонту і Франції розбили австрійців, оволоділи Ломбардією. В цей час у Тоскані (Флоренція) почалось повстання, яке перекинулось у Парму і Модену. Повстання підтримали загони Гарібальді, який вступив до п’ємонтської армії. Але Наполеон ІІІ одурив Кавура і Савойську династію підписавши перемир’я з Австрією. Але всі італійські держави висловились за приєднання до П’ємонту.

     в) Квітень 1860 року – повстання в Палермо на Сицилії. Туди з Генуї прибула 1000 добровольців Гарібальді “червона 1000”. Вересень 1860 року – захоплено Неаполь (столиця Королівства Обох Сицилій). З півдня вигнано Бурбонів. Жовтень 1860 року – армія П’ємонту перепинила шлях повстанцям. Південь відійшов під владу Савойської династії, тут введено в дію Конституцію за зразком П’ємонтської 1848 року. В об’єднаній Італії:

·        конституційна монархія;

·        парламент двопалатний – сенат і палата, куди обирались за високим майновим цензом;

·        король здійснював виконавчу владу, міг розпускати парламент;

·        судді в судах були незмінними;

·        громадянські права надавалися народу лише формально.

Квітень 1866 року – Віктор Еммануїл ІІ уклав договір з Бісмарком про участь Італії у війні проти Австрії. Але Італія не могла визволити Рим (Пій ІХ), бо існував договір з Францією. Цю місію взяв на себе Гарібальді – літом 1862 року (друга експедиція на Рим) та 1867 року (третя спроба). Осінь 1870 року – після поразки Франції у війні з Пруссією італійці увійшли в Рим, який став столицею.

     3. а) На Віденському конгресі Німеччину поділено на 37 держав і 4 вільних міста (Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні). Вони входили до Німецького союзу і мали Союзний сейм, але все це було формально. Завдання прусської буржуазії –ліквідувати внутрішні мита і створити загальнонімецький митний союз. Тут повільно формувався єдиний загальнонаціональний ринок. Розвинуте добування вугілля, металургія, виробництво зброї. 1 січня 1834 року – створено Німецький митний союз, до якого увійшли 18 держав. Збільшувалась кількість дешевої найманої робочої сили, кількість міст. З’явилися пароплави (20-ті рр.) та залізниці (30-ті рр.). 1850 рік – прусський ландтаг схвалив указ “Про регулювання відносин між поміщиками і селянами”. Два шляхи об’єднання: “малонімецький” під проводом Пруссії, та “великонімецький” довкола Австро-Угорщини. 1850 рік – назрівав воєнний конфлікт, але Росія підтримала Австрію. Пруссія відмовилась від наміру контролювати всю Німеччину. Вересень 1859 року – Національний союз, який об’єднав усі північнонімецькі держави. Король Пруссії – Вільгельм І, Отто фон Бісмарк – прем’єр-президент з 23 вересня 1862 року (виголосив перед депутатами ландтагу: “Німеччина буде об’єднана залізом і кров’ю”. Після військової реформи Пруссія забрала в Данії Шлезвіг і герцогство Ладенбург, Австрія – Гольштинію. Квітень 1866 рік – договір з Італією, яка змогла відвойовувати у Австрії Венеціанську область. Червень 1866 року – Пруссія зайняла Гольштейн. 3 липня 1866 року Пруссія завдала поразки Австрії біля села Садова у Чехії.

     б) 23 серпня 1866 року – Австро-Прусський мир (Австрія назавжди виходила з Німецького союзу і відмовлялась від претензій на німецькі землі, Пруссія не ділила Австрію і не вступала у Відень). Створено Північнонімецький союз під проводом Пруссії (22 держави). 1867 рік – Установчий рейхстаг (парламент) прийняв нову Конституцію (влада в Союзі переходила до Вільгельма І).

     в) Привід до війни з Францією – Бісмарк опублікував матеріали, які компрометували Наполеона ІІІ в роздмухуванні конфлікту в Іспанії. 19 липня 1870 року – Франція оголосила війну Пруссії. Союз: 908 тис. чол., 1/3 яких – біля кордонів з Францією. Франція: 600 тис. чол. 2 вересня 1870 року – Наполеон ІІІ підписав капітуляцію. 28 січня 1871 року – уряд здав Париж німцям. 18 січня 1871 року – створення Німецької імперії, Вільгельм став імператором (у Версалі). Квітень 1871 року – Імперська конституція, за якою вищі представницькі органи – союзна рада (бундестаг) і рейхстаг, але вся законодавча влада належала імператору. 

V. Закріплення нового матеріалу:

     1. Чому почалась боротьба за об’єднання Італії?

     2. Які були шляхи об’єднання Італії?

     3. Які міжнародні обставини впливали на об’єднання Італії?

     4. Чим закінчилась боротьба за об’єднання Італії?

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання: § 14, § 15 – вивчити. Сторінка 102, питання №3 – заповнити таблицю.

ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ

Відозва Гарібальді до жителів Сицилії

     Сицилійці! Я привів до вас жменьку сміливців... Ми почули геройський поклик сіцілійців — і ось ми серед вас. Ми бажаємо лише одного — визволення вітчизни. Станьмо одностайно, і справа буде неважка. До зброї! Хто не візьме її, той або боягуз, або зрадник! Нестача зброї нехай не буде виправданням нікому! У руках хоробрих усяка зброя добра. Міські ради заопікуються жінками, дітьми й старими. Тож, до зброї! Нехай Сіцілія знов покаже світові, як доблесний народ звільняється від своїх ти­ранів.

Гарібальді Дж.

Бісмарк про об'єднання Німеччини «залізом і кров'ю»

...Кордони Пруссії за Віденським трактатом стоять на пере­шкоді здоровому державному життю; не промовами й поста­новами більшості розв'язуються великі питання сучасності — це було великою помилкою 1848 і 1849 рр.,— а залізом і кров'ю.

З промови Бісмарка в палаті народних представників 30/IX 1862 р.

 

   У справі об’єднання сила переважає над правом!     

                                                                                                          О. Бісмарк

З ДОНЕСЕННЯ К. КАВУРА САРДИНСЬКОМУ КОРОЛЮ ВІКТОРУ ЕММАНУЇЛУ II (24 ЛИПНЯ 1858 Р.)

Після досить довгих міркувань, про які я не повідомлятиму Вашу Величність, ми дійшли згоди на таких підставах... Долина ріки По, Романья і легатства мають скласти королів­ство Верхньої Італії під владою савойського дому. Папі залишається Рим і території, що оточують його. Решта папської держави разом із Тосканою утворили б у такому разі королівство Центральної Італії. Територія королівства Неаполітанського не зазнала б змін. Чотири італійські держави мають утворити конфедерацію на зразок конфедерації німецької і головування в цій конфедерації повинно бути віддане папі з такою метою, щоб утішити його за втрату кращої частини його володінь.

Хрестоматия по новой истории. 1789-1870. / Под ред. А.В.Ефимова, В.А.Орлова-М., 1941-С.311-312.

Яким бачив К.Кавур майбутнє влаштування Італійського королівства?

З ПРОКЛАМАЦІЇ ДЖ. МАДЗІНІ «ДО СИЦИЛІЙЦІВ» (02.03. 1860 р.) 

Тепер обговорюється питання не про республіку чи монархію, мова ведеться про національну єдність - бути чи не бути; чи залишатися розчленованими і в рабстві на побажання іноземного деспота –  не важливо, французького, чи австрійського, -  чи ста­ти людьми, бути вільними...

Якщо Італія хоче бути монархічною під Савойською династією - хай буде так. Якщо після об'єднання схочуть проголосити визволителями або, не знаю, ким іще, короля і Кавура, хай буде так. Усе, чого ми тепер хочемо, - це створення Італії, вона має бути створена і створена відповідно до свого самоусвідомлення та натхнення без надання необмежених повноважень у цій справі Кавуру і королю...»

Хрестоматия по новой истории. 1789 - 1870. / Под редакцией А.В.Ефимова, В.А.Орлова. - М., 1941. - С.313-316.

Що було головним, на думку Дж. Мадзіні, для Італії в 60-ті роки XIX ст.?

УМОВИ АВСТРО-ПРУССЬКОГО ДОГОВОРУ 1866 Р. НІКОЛЬСБУРЗЬКИЙ ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР ВІД 26 ЛИПНЯ 1866 Р.

§ II. ...Імператор Австрійський визнає розторгнення Німецького союзу, що існував до­нині, доконаним фактом і дає свою згоду на нове формування Німеччини без участі в ньому Австрійської імперії.

  ...Імператор Австрійський дає також свою обіцянку визнати більш тісний союз, який Його Величність король Прусський має намір заснувати на північ від Майнца, а також не заперечує проти того, щоб німецькі держави, які розміщуються на південь від лінії Май­нца, уклали між собою союз, причому вирішення питання про взаємний національний зв'язок між ним і Північнонімецьким союзом надається угоді між обома союзами.

§ III. ...Імператор Австрійський відмовляється на користь... короля Прусського від усіх своїх прав на герцогства Шлезвіг і Голштейн, придбані ним за мирним договором від 30 жовтня 1864 р., з тією умовою, що коли населення північних округів Шлезвіга, скористав­шись гарантованим йому правом плебісциту, висловиться за приєднання Шлезвіга до Данії, то ці округи мають відійти до Данії.

Хрестоматия по новейшей истории / Под ред. А.А.Губера, А.В.Ефимова: В 3-х т.- М., 1965.- Т.2.- С.136-137.

Що дали умови зазначеного договору для об'єднання Німеччини?

 З КОНСТИТУЦІЇ НІМЕЦЬКОЇ ІМПЕРІЇ 16 КВІТНЯ 1871 Р.

Наприкінці 1870 р. під час франко-прусської війни північнонімецькі держави увійшли до складу Північнонімецького союзу. 18 січня 1871р. під час облоги Парижа у Версалі була проголошена Німецька імперія. 16 квітня рейхстаг затвердив її конституцію, яка почала діяти 4 травня.

Його Величність король Пруссії від імені Північнонімецького союзу, Його Величність король Баварський, Його Величність король Вюртемберзький, Його Королівська Високість великий герцог Баденський і Його Королівська Високість великий герцог Гессенський, які також стоять на чолі тих частин герцогства, які лежать по Рейну на південь від Майнца, створюємо вічний союз для захисту союзної території і застосування на ній права, а та­кож для забезпечення добробуту німецького народу. Цей союз буде називатися Німець­кою імперією.

Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVІІ-ХІХвв. / Под ред. П.Н.Галанзы.- М., 1957.- С.558-576.

Яке значення для об'єднання Німеччини мало прийняття Конституції Німецької імперії?