СХІДНИЙ ПОХІД АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ТА УТВОРЕННЯ ЙОГО ІМПЕРІЇ

СХІДНИЙ ПОХІД АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ТА УТВОРЕННЯ ЙОГО ІМПЕРІЇ

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Мета: ознайомити учнів з подіями Східного походу; оцінити особу Александра Македонського як людини, як видатного стратега, державного діяча; дати оцінку імперії Александра Македонського; розкрити причини перемог Александра; формувати навички самостійної роботи з історичними джерелами; розвивати вміння критично мислити, працювати в групах та висловлювати власну думку, аналізувати отриману інформацію; виховувати самостійність, організованість, відповідальність.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: розповісти про походи Александра Македонського; зрозуміти чому греко-македонському війську вдалося завоювати Персію; визначити причини невдачі східного походу Александра; показувати на карті шлях походу Александра та межі його імперії; висловлювати своє ставлення до постаті Александра Македонського – полководця, який не зазнав жодної поразки.

Проблемне питання: Александр Македонський – геній, тиран чи звичайна людина?

Обладнання і матеріали: атласи, мультимедійна дошка, історичні джерела.

Поняття і терміни: імперія, монархія.

Епіграф уроку:

Імперія трималася на одній людині, правда,

                                         людина ця була нелюдської працездатності.

                                                                                                     П’єр Левек

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Яка причина послаблення Еллади в IV ст. до н. е.?

2. Яке місто було столицею Македонії за Філіппа ІІ?

3. У чому полягала сила македонської фаланги?

4. Який привід дав змогу Філіппові II розпочати загарбання Греції?

5. На які два табори поділились афіняни в ставленні до Філіппа II?

6. До чого закликав Демосфен?

7. Уявіть себе одним з афінських громадян. Кого б ви підтримали — Ісократа чи Демосфена? Обґрунтуйте своє рішення.

8. Чому частина афінян підтримувала македонців?

9. Де і коли Греція втратила незалежність?

10. Хто успадкував владу Філіппа?

11. Чому в Коринфській війні перси підтримували то афінян, то спартанців?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Постановка проблемного питання.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Вправа «Мозковий штурм»

Подивіться на карту в підручнику на стор. 188 та назвіть якості, якими повинен володіти правитель, щоб створити таку державу (перелік якостей записати на дошці, щоб у кінці уроку визначити, чи володів Александр такими якостями).

ПЛАН ВИКЛАДУ

1. Початок воєнних дій проти Персії

2. Остаточна поразка Дарія ІІІ

3. Походи в Середню Азію

4. Утворення імперії Александра Македонського

1. ПОЧАТОК ВОЄННИХ ДІЙ ПРОТИ ПЕРСІЇ

Підкоривши Грецію, Філіпп II вів активну підготовку до війни з Персією. Через Геллеспонт на узбережжя Малої Азії він відрядив невелике військо під командуванням Парменіона, щоб забезпечити переправу основних сил армії. Але перед по­чатком походу внаслідок змови Філіппа II вбили. Розлючені охоронці знищили за­колотників, але хто керував змовою так і не дізналися. Царем було проголошено сина Філіппа II Александра. На той час йому було лише двадцять років. Воїни довіряли йому й сподівалися, що молодий хо­робрий цар поведе їх до нових завоювань, перемог і здобичі.

Александр був сміливий та енергійний, хоча й запальний юнак. Він здобув гарну освіту. Його вчителем був знаменитий грецький учений Аристотель. Історик Плутарх писав: «Александр схилявся перед Аристотелем і любив учителя, за його власними словами, не менше, ніж рідного батька. Він повто­рював, що Філіппові зобов'язаний тим, що живе, а Аристотелю — тим, то живе гідно, як належить людині».

Александр з раннього віку чудово володів зброєю і був вправним вершником. Вміння поводитись із кіньми Александр довів, приборкавши непокірного норовистого Буцефала (грец. бикоголовий), за що отримав коня в подарунок. Крім того, Александр був добрим музикантом і пристрасним книголюбом. Найулюбленішим його автором був Гомер.

Александр дуже пишався своїм походженням: він вва­жав, що його предком був сам легендарний герой Геракл. Ще змалку Александр мріяв про подвиги. Із сумом він казав друзям: «Батько все зробить без мене, і для нас не залишиться жодного славного подвигу!». Беручи участь у віці вісімнадцяти років у битві при Херонеї (Беотія), Александр очолив кавалерійську атаку, яка вирішила успіх усієї битви.

Та перш ніж продовжити справу батька, Александрові довелося придушувати заворушення, що вибухнули після звістки про смерть Філіппа II. Ця звістка пода­рувала сусіднім варварським племенам і всій Елладі надію на визволення з-під македонської гегемонії. Довелося відкликати Парменіона з Азії, і це навело персів на думку, що нащадок Філіппа II відмовився від завоювань. Проте Александр мав вирішити нагальні справи вдома, перш ніж податися в далекі країни.

Повстання іллірійців і трибалів він придушив доволі швидко. Але відразу ж про­ти Македонії виступили Фіви й Афіни. До того ж хтось повідомив, що Александр загинув у бою. Однак молодий цар діяв дуже енергійно. Стрімко перетнувши Фес-салію, яка відділяла його від Беотії, він безперешкодно проскочив Фермопільську ущелину й зненацька опинився перед стінами Фів. Перелякані фіванці не встигли оговтатися, як загарбники ввірвалися до міста. Столицю Беотії було захоплено, усіх фіванців продано в рабство, стіни міста зруйновано. А ось до Афін Александр поставився м'якше, на превелику радість городян, які вже приготувалися до жор­стокої кари за повстання.

Елладу знов було приборкано. На черзі була Персія. Молодий цар придумав і привід для війни з персами – спустошення Еллади під час греко-перських воєн та зруйнування Афін у 480 р. до н. е.

Навесні 334 р. до н. е. армія Македонського переправилася через протоку Геллеспонт у Малу Азію. Перш ніж ступити на землю, Александр із палуби корабля встромив спис — сим­вол майбутнього завоювання — в азійський берег.

Македонська 35-тисячна армія складалася з македонців, союзних греків і фес-салійської кінноти. Крім цього, у розпорядженні Александра знаходився флот – 160 грецьких військових кораблів. У війську існували спеціальні розвідники, які вдень і вночі стежили за переміщенням противника. Спершу македонський цар хотів завоювати півострів Малу Азію.

Величезною перською державою правив на той час цар Дарій III Кодоман з ди­настії Ахеменідів (336-330 рр. до н. е.). Легкодухий, позбавлений хоробрості, він ледь управлявся з володарюванням. Держава не була готова до війни. Військо скла­далося з воїнів підкорених народів, які неохоче билися за інтереси своїх гнобителів. Перси переважно були легкоозброєними лучниками, сильними у двобої, але недис-циплінованими, незлагодженими в битві, тому й уразливими для важкої фаланги.

Дарій III, переконаний у перемозі, наказав захопити Александра живим і при­везти в Сузи. Проти македонців вирушила армія у 20 тисяч воїнів, серед яких були й грецькі найманці на чолі з Мемноном, що перебували на службі в персів.

Перша битва з персами відбулась у 334 р. до н. е. на берегах р. Гранік, непода­лік від Трої. Через неорганізованість перси, очолювані сатрапом Лідії Спітридатом, зазнали поразки. Під час битви сатрап Лідії та Іонії Спітридат особисто поранив списом Александра.  Його врятував Кліт, один із знатних македонців. Вдячний Александр назвав його своїм братом.

Битва на річці Граник закінчилась абсолютною перемогою македонського війська. Героїчна поведінка Александра стала прекрасним прикладом для його людей, які вручили йому після битви вінок за мужність. Втрати з обох сторін були порівняно невеликими: у македонців загибло 85 вершників (з них 25 гетайрів) і 30 піхотинців, а у персів, не рахуючи винищених грецьких найманців, біля тисячі воїнів. Із перських воєначальників загинули сатрап Спітридат і один з синів Дарія. Александр наказав скульпторам виготовити бронзові статуї загиблих бойових товаришів і встановити їх в царському палаці в Македонії.

Здолавши опір ворога, Александр рушив на південь узбережжям Малої Азії з метою визволення грецьких міст. Греки здебільшого мирно зустрічали македонців, хоча й не дуже раділи. Тільки Мілет і Галікарнас із їхні­ми перськими гарнізонами опиралися, але були здолані штурмом. Невдовзі Мала Азія була підкорена.

Армія Александра рушила в Сирію, але несподівано зіткнулася з перським військом, яке зібрав Дарій III. У 333 р. до н. е. біля міста Ісси відбулася велика битва. Персів було приблизно 130 тис. проти 30-40 тис. в армії Александра. Дарій знову зазнав поразки і втік з поля битви, кинувши напризволяще свою родину — матір, дружину, двох дочок та малолітнього сина, а також весь обоз і похідну скарбницю – 2600 талантів (бл. 78 тонн) срібла. Рушаючи у похід, Алек­сандр мав боргів на 1300 талантів, в його скарб­ниці було тільки 70 талантів, а щомісячне утримання армії становило 300 талантів. Здобич суттєво поправила становище македонського царя. Македонці втратили в цій битві 450 чоловік, втрати персів були значні. Після битви Александр отримав листа від Дарія, в якому той просив повернути йому сім’ю і заключити договір про союз і дружбу. Македонський цар відповів відмовою.

Тепер Александр усвідомив слабкість Персії. Він відчув, що йому під силу підкорити всі землі східного царства і вирушив у найбагатшу з перських сатрапій — Єгипет. Шлях туди пролягав через фінікійське узбережжя. Македонська армія підкоряла фінікійські торгові міста без відчутних утрат і зусиль. Тільки місто Тір вчинило сильний опір, Александру довелося простояти під його мурами шість мі­сяців (332 р. до н. е.). Частина міста була розташована на острові. Александр наказав насипати в морі греблю, щоб з'єднати Тір з берегом, і цією греблею доставив до стін міста стінобитні машини — тарани. Але врешті Тір було взято, а його жителів жорстоко покарано за непокору. Половину жи­телів він продав у рабство, а половину звелів жорстоко стра­тити — розіп'ясти на хрестах.

Тепер Дарій готовий був уступити Александру всі землі на захід від Євфрату, видати за нього заміж свою дочку Статіру, що й так знаходилася в полоні у македонців, та заплатити у вигляді викупу за свою землю 10 тисяч талантів срібла. Александр знову відповів відмовою.

 Після падіння Тіра Александр рушив на Єгипет, де царя зустрічали дуже радо, бо вважали його визволителем від персів. На знак подяки єгипетські жерці оголосили його сином бога Амона, а значить богом і фараоном. Відтоді характер полководця почав псуватися, він загор­дився і забажав, щоб йому поклонялися як богу. Для греків і македонців це було незвично.

Під час свого перебування в Єгипті Александр заснував у дельті Нілу місто, яке бу­ло названо на його честь, — Александрія.

У 331р. до н. є. македонське військо знову рушило на північ — до Месопотамії.

2. ОСТАТОЧНА ПОРАЗКА ДАРІЯ III

За зиму перський цар зібрав нове військо, ще більше від попереднього.

Вирішальна битва сталася 1 жовтня 331 р. до н. е. біля селища Гавгамели поблизу міста Арбели. Перед початком бою Дарій закликав своїх воїнів урятувати перський народ, згадуючи при цьому богів, славних предків і вічно живого в пам'яті Кіра Великого.

Коли дві армії зблизилися, настав вечір. Дарій III боявся несподіваною нападу. Тому він нака­зав своїм воїнам вишикуватись на полі й не спати.

Александр зробив інакше. Він дав можливість своїм воїнам виспатися й підготуватися до би­тви, його полководці, налякані великими сила­ми персів, пропонували напасти на них уночі, та Александр гордо відповів: «Я не краду перемог!». З цими словами він зайшов у свій намет, ліг і спокійно заснув.

Вранці розпочалася найбільша за всю стародавню епоху битва, яка тривала протягом дня. Перси, змучені безсонною ніч­чю, ледве трималися на ногах віл утоми. Проте їх було біль­ше, ніж македонян (95 тис. проти 47 тис. у Александра.). Крім того, Дарій виставив на полі битви 15 бойових слонів та 200 колісниць з прикріпленими до коліс та дишел гострими косами, що косили противника. Але македонські лучники перестріляли візничих, а потім розступилися і пропустили коней з колісницями. Обидві армії билися мужньо, але у вирішальний момент усе визначив удар македонської важкої кінноти, яка прорвалася майже до командного пункту Дарія III. Нерви в царя не витримали — він повернув свою колісницю й кинувся навтьоки. Залишившись без головнокомандуючого, армія здалася в полон македонцям, які здобули перемогу. У місті Арбели в руки македонців потрапило 4 тис. талантів (бл. 120 тонн) срібла.

Невдовзі малою кров'ю вони заволоділи й столицею держави — Вавилоном, відтак кіннота Парменіона захопила Сузи, де зберігалася мала царська скарбниця. До Александра потрапило 40 тис. талантів (бл. 1200 тонн) срібла й золота в злитках. Скарби надійшли в Македонію.

У захопленому Персеполі були розкішний царський палац і гробниці перських царів. Александр захопив незліченні скарби – головну скарбницю зі 120 тис. талантів (бл. 3600 тонн) срібла та золота. Для того щоб їх вивезти з підвалів палацу, знадобилося 10 тис. пар мулів і 5 тис. верблюдів. Усього було взято кілька тисяч тонн золота й срібла. Після цього Александр своїми руками підпа­лив палац Ксеркса. За кілька годин від нього зали­шилися тільки попіл і руїни. Було знищено чудові твори мистецтва, створені не одним поколінням людей.

Тим часом переслідувані Александром рештки перської армії розбіглися, сат­рапи усунули від влади й узяли під варту Дарія III. Коли македонський загін майже наздогнав перського царя, сатрап Бесс убив Дарія і втік. Тепер Александр став законним спадкоємцем престолу (крісла володаря, символу верховної вла­ди), оскільки був одружений з дочкою Дарія Статірою. Колишня держава Ахеменідів припинила існування. Її землі було приєднано до Македонського царства.

3. ПОХОДИ В СЕРЕДНЮ АЗІЮ

Народи Сходу не бажали визнавати завойовника, тож Александр продовжу­вав підкорення нових земель. Майже 3 роки він витратив на впокорення Бактрії. Бактрійці на чолі зі Спітаменом були сильним ворогом, діяли, як партизани: загони кінноти завдавали раптових ударів і швидко зникали в степу. Проте Александрові таки вдалося перемогти Спітамена, який відступив за р. Яксарт (Амудар'я), — Бактрія підкорилася.

У 327 р. до н. е. македонська армія вирушила завойовувати Індію, підкорення якої було найзаповітнішою мрією Александра. В Індії македонці зіштовхнулися із серйозним опором, та все ж військо царя Пора було розбито біля р. Гідасп.

Вологий клімат джунглів, отруйні змії та комахи, спека, виснаженість людей, урешті, далися взнаки — армія відмовилася йти далі. Жодні переконання, погрози не зрушили воїнів з місця. У 324 р. до н. е. Александр повернувся до Вавилона: су­хопутна армія — через пустелю Гедрозія, а флот на чолі з Неархом — уздовж бере­га, фактично відкривши наново морський шлях з Індії до Межиріччя. Великий по­хід Александра Македонського на Схід завершився.

4. УТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

На завойованих землях утворилася держава, найбільша в Стародавньому світі — від Індії на сході до Балкан на заході, від Чорного моря на півночі до Ін­дійського океану на півдні. Це була імперія — утворення з підкорених країн, об'єднаних під владою завойовників. Те­пер необхідно було налагодити управління дер­жавою. З самого початку цар зрозумів, що всіх ма­кедонців, та навіть і греків, не вистачить, щоб управляти цією велетенською державою.

Нова держава трималася силою списів і завдяки талантам Александра. Інакше й бути не могло — імперія поглинула десятки різних народів з їхніми мовами, культурами, релігіями, історією, між якими не було нічого спільного.

Першим кроком царя стало проголошення єднання переможців з переможеними. Сам Алек­сандр подав приклад — узяв собі ще двох дружин з перського царського двору. Він примусив 10 тис. своїх воїнів одружитися з дівчатами із середови­ща місцевої знаті. Такого грандіозного весілля ще не знав світ. Крім того, цар набрав у військо східну молодь, яку почали навчати військовій справі за македонським зразком. Проте Алек­сандр змістив сатрапів, які викликали в нього підозру, і майже всі області тепер управлялися його командирами — діадохами.

Александр прагнув зблизити підданих, поєднати різні культури, налагодити господарчі зв'яз­ки, бо тільки так можна зміцнити величезну державу. Цар і сам піддався впливові чарівної культури Сходу. В останні роки правління Александр перейняв багато пер­ських звичаїв, які здаватися грекам і македонянам смішними й принизливими. Цар сидів  на троні  в золотій короні та розкішному пер­ському   вбранні.    Він   вимагав, щоб його вважали богом і вклонялися йому до землі. (У греків не було звичаю вклонятися.) Александр запроваджував серед македонців місцеві звичаї, культурні традиції, носив розкішне вбрання на кшталт східних правителів, праг­нув наслідувати їх у побуті. Юнаків-персів навчали за македонським зразком.

Цар не забував і про Елладу. Спочатку він при­мусив грецькі поліси визнати його богом. До Вавилона, який разом з єгипетською Александрією вважався столицею нової держави, прибула де­легація від грецьких міст, щоб увінчати голову царя золотим вінком. До цього часу їх поклада­ли лише на статуї богів.

Цар готувався до нових походів на захід — до Карфагена, Італії, Іспанії. Але в 323 р. до н. е. Александр після нетривалої хвороби помер на 33-му році життя.

Прощаючись з царем, армія проходила через царський зал палацу, де на тронному місці було поставлено ліжко з тілом Александра. Згодом тіло Александра поклали в золотий саркофаг, залили медом та помістили у ще один золотий саркофаг. Поховали царя в Єгипті у заснованій ним Александрії. Римський імператор Калігула розграбував могилу Александра. Як свідчать давні перекази, Калігула власноруч зняв з Александра нагрудник, а потім сам носив його. Близько 200 р. н. е. римський імператора Септимій Север закрив поховання Александра для громадськості, від того часу про поховання немає достовірних свідчень.

Завоювання Александра Македонського були ґрунтом для об'єднання античної та східної цивілізацій, що зумовило економічне й культурне піднесення багатьох країн.

На завойованих землях Александр свідо­мо прагнув поширити грецьку культуру і мо­ву.  Він запрошував греків переселятися в нові, збудовані для   них, міста — такі, як Александрія Єгипетська. Александр заснував 20 міст (за деякими свідченнями понад 30) і кожне назвав своїм ім'ям. У цих містах життя було організоване за грецьким зразком: стояли храми еллінським богам, діяли театри і бібліотеки. На основі грецької культури Александр мріяв ство­рити нову світову державу, в якій панували б рівність усіх громадян, свобода, добробут.

Наслідки і результати Східного походу Алксандра Македонського:

- Було знищено Перську імперію давнього ворога грецьких держав, натомість постала нова імперія Алксандра Македонського, яка включала Грецію, колишні володіння Персії та частину Індії;

- Імперія Алксандра Македонського виявилась не життєздатною і по його смерті розпалася, частина підкорених народів здобула незалежність;

- Великі багатства накопичені перськими царями і захоплені Александром Македонським були пущені в оборот, давши поштовх розвитку торгівлі між всіма відомими на той час країнами, що раніше розвивалися ізольовано;

- Сприяв поєднанню грецької і східної цивілізацій, культур, їх взаємообмін. Греки ознайомилися з досягненнями Сходу, у свою чергу схід перейняв здобутки греків.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Мозковий штурм»

Учні висловлюють свої думки щодо причин розпаду імперії Александра Македонського.

Вправа «Коло ідей»

Уявіть, що Александр дожив до глибокої старості. Як, на вашу думку, могла б скластися доля його імперії та всього світу?

Вправа «Займи позицію»

Ким, на вашу думку, був Александр Великий: мудрим правителем чи жорстоким тираном? Поясніть свою точку зору.

Визначте за описом, про які битви та епізоди з життя Александра Македонського йдеться.

1.  «Александр не стримав гніву, який зазвичай міг опанувати. «Так ви, — вигукнув він, — покладаючись на те, що займаєте острів, зневажаєте наше сухопутне військо? Але я невдовзі покажу вам, що ви живете на материку! Знайте ж: або ви впустите мене у ваше місто, або я візьму його силою». (Захоплення Тира)

2.  «Тоді варвари пустили на Александра свої колісниці з косами, розраховуючи, у свою чергу, спричинити розлад у його фаланзі. Тут  вони  абсолютно помилилися.  Одні  колісниці…  зустрічали градом дротиків, як тільки вони наближалися; на інших у візників виривали віжки, їх самих стягували вниз, а коней убивали. Деяким вдалося проскочити крізь ряди: солдати розступилися,

як їм і було наказано, перед колісницями, що мчалися». (Битва при Ґавґамелах)

3.  «У Мазака, перса, якого Дарій поставив сатрапом, не було власного війська, і він, дізнавшись про результат битви при Іссі, про ганебну  втечу  Дарія  і  захоплення  Александром  Сирії,  Фінікії і значної частини Аравії, без перешкод впустив Александра до країни та її міст». (Вступ до Єгипту)

4. «Ми стоїмо вже майже на самому краю світу... Ти ж готуєшся йти в інший світ і хочеш проникнути в Індію, невідому власне індусам, і своєю перемогою освітити більше земель, ніж освітлює сонце. Це задум, гідний твого генія, але він не по наших силах. Твоя доблесть все зростатиме, а наші сили виснажуються».

Знайди помилку.

1.     Від природи Александр  був наділений неабиякими здібностями, його вчителем був сам Платон.

2.     Основою македонського війська була фаланга, яка складалася з важко озброєних вершників.

3.     Філіп ІІ розрубав гордіїв вузол, заявивши, що він буде правити Єгиптом.

4.     Столицею Македонської імперії стало місто Персеполь, яке дуже сподобалось А. Македонському.

5.     Жителі Тіра радо зустрічали Александра Великого, підкорившись йому.

6.     Александр Македонський свято дотримувався звичаїв і традицій своєї Батьківщини і насаджував їх серед підкорених народів.

Перевір  себе

1. Якою була мета походів Александра? Чому і як вона змінилася?

2. Які наслідки мала битва при Гавгамелах для персів?

3. Чому Александрові вдалося підкорити державу Ахеменідів?

4. Що означає поняття імперія? Чому імперія Александра була нестійким утворенням?

5. У чому полягала політика Александра щодо зближення завойованих країн?

6. Як закінчився похід на Індію?

7. Яке значення македонських завоювань?

8. Наведіть приклади мудрості Александра як полководця.

9. Які риси характеру Александра вам подобаються, а які ви засуджуєте?

10. Яку  назву  має  країна,  створена  шляхом  приєднання  багатьох підкорених країн?

Метод незакінченого речення: «Сьогодні на уроці я …»

VІ. Підведення підсумків. Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання. § 35, скласти хронологічну таблицю.

Література:

1. Голованов  С.,  Костирко  С.  Історія  стародавнього  світу. 6 клас. – К., 2006.

2. Шалагінова  О.,  Шалагінов  Б.  Історія  стародавнього  світу. 6 клас. – К., 2006.

3. Бандровський О. Історія стародавнього світу. 6 клас. – К., 2004.